Учасники Парламентських слухань розповіли про стан і шляхи поліпшення доступності та якості загальної середньої освіти

2013-11-23

Учасники Парламентських слухань розповіли про стан і шляхи поліпшення доступності та якості загальної середньої освіти

Участь у них взяли народні депутати України, керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади, голови профільних комісій обласних рад, Міністр освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, директори департаментів (управлінь) освіти і науки, молоді та спорту обласних державних адміністрацій, начальники управлінь освіти і науки міських державних адміністрацій, директори, вчителі загальноосвітніх навчальних закладів, ректори вищих навчальних закладів, представники наукових кіл, громадськості та засобів масової інформації. Всього понад 500 учасників.

Зокрема, президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень зазначив, що питання доступності та якості освіти є ключовою проблемою не лише освітньої системи, але і всього суспільного життя: «У сучасних умовах саме освіта є найважливішим стратегічним ресурсом країни, що визначає динаміку її прогресу і місце серед інших країн світу в майбутньому».

Василь Кремень наголосив, що «протягом останніх років у системі середньої освіти відбулася низка позитивних зрушень, що є результатом спільної діяльності Міністерства освіти і науки, органів управління освітою на місцях і всієї педагогічної громадськості, педагогічних колективів та їхніх керівників».

За його словами, позитивна динаміка відбувається і в початковій освіті. Дуже добре, що реалізовано програму «Шкільний автобус», як ніколи раніше. Своєчасно почали друкуватися підручники, суттєво зросла забезпеченість комп'ютерною технікою.

«Мені приємно зазначити, що до багатьох позитивних змін в освіті причетна і Національна академія педагогічних наук України. Зокрема, вчені академії роблять значний внесок у науковий супровід розвитку загальної середньої освіти та її навчально-методичне забезпечення. За їхньої активної участі розроблено нову редакцію Державного стандарту загальної середньої освіти, побудованого на компетентнісних засадах; укладено навчальні програми з усіх предметів для початкової школи; здійснюється системна робота зі створення нового покоління підручників», - наголосив президент НАПН.

Василь Кремень звернув увагу присутніх на те, що настав час суттєвого оновлення законодавчої бази освіти і розпочинати слід дійсно із базового Закону України «Про освіту»: «Найдоцільніше було б, якби цей закон був єдиним цілісним законом про освіту як систему, як це є в низці країн, і, зокрема, як це прийнято нещодавно в наших сусідів росіян. Один закон, а все інше – це нормативні документи виконавчої влади».

Президент НАПН також зазначив, що в освіті України потрібно здійснити своєрідний мовний прорив.

«Кожен, хто закінчує школу, має вільно володіти державною українською мовою, рідною мовою, якщо вона не співпадає, і обов’язково англійською, як мовою світової комунікації», - сказав він.

Тому посилення уваги до вивчення іноземних мов, що має місце сьогодні в освіті країни, за словами Василя Кременя, слід всіляко підтримувати.

«Головне зараз створити всі умови для забезпечення результативності іншомовної підготовки школярів, а це – виділення достатньої кількості навчальних годин, застосування ефективних методик навчання, наявність високопрофесійних педагогічних кадрів», - повідомив президент НАПН.

У свою чергу, вчитель інформатики ЗНЗ «Навчально-виховний комплекс І-ІІ ступеню – ліцей» № 100 м. Дніпропетровська, Заслужений вчитель України, переможець конкурсу «Вчитель року-2013» Євген Мотурнак розповів про такий засіб забезпечення якості освіти як інформаційні технології: «Вдале їх використання можливе лише за умови використання трьох компонентів: перше – технічне оснащення навчальних закладів, друге – безперервне підвищення кваліфікації педагогів і третє – постійне оновлення програмного забезпечення, навчального контенту та підходів до навчання».

Як приклад використання інформаційних технологій, він навів досвід Дніпропетровської області: «З 2010 року на Дніпропетровщині функціонує єдиний освітній портал dnepredu.сom. Це єдина інформаційна база даних усіх шкіл, дитячих садків регіону. Протягом 2011-2012 років в регіоні реалізовано ще низку проектів, зокрема – це електронний журнал, електронна школа для обдарованих дітей. Понад 2 тисячі учнів поглиблено навчаються через портал. Проект "Електронна Інтернет-школа для дітей з особливими потребами" має понад 1 тисячу веб-уроків. Наступний проект – "Електронний дитячий садок" надає можливість батькам, не виходячи з дому, знайти садок, вивчити інформацію про нього, подивитися інтер’єр в 3D та реєструвати свою дитину через Інтернет. З 2013 року зарахування до дошкільних закладів Дніпропетровщини вперше проводиться виключно в електронному вигляді. За ініціативи губернатора Дніпропетровщини Дмитра Колеснікова в цьому навчальному році школи та училища області будуть обладнані безпровідним Інтернетом».

У свою чергу, Голова Харківської обласної державної адміністрації Михайло Добкін під час виступу зазначив, що «Харківська область є одним із лідерів освітньої галузі країни завдяки безперервній модернізації освітнього процесу та першочерговій увазі до створення умов до рівного доступу до якісної шкільної освіти».

Зокрема, він звернув увагу на те, що в 2010 році Харківщина першою в Україні ініціювала проведення поглиблених медичних профілактичних оглядів школярів, безпосередньо на базі навчальних закладів.

«Профогляди стали складовою обласної комплексної програми "Здоров'я Слобожанщини". Щороку ними охоплюються понад 210 тисяч учнів. Це дало можливість своєчасно виявляти захворювання у дітей, звертати увагу батьків на стан здоров'я дитини, визначати групу для занять фізичною культурою. Кожна п’ята дитина направляється до центральних, районних і міських лікарень чи інших закладів охорони здоров'я», - зазначив Михайло Добкін.

Також він поінформував, що «завдяки старанням Міністерства освіти і науки України вперше у 2012 році відбулося масове надходження комп'ютерів для сільських шкіл області. Держава виконує свої обіцянки. Але і ми також не сиділи, склавши руки. Впродовж останніх трьох років було придбано 3750 комп'ютерів. За рахунок держави 643, за кошти обласного та місцевих бюджетів понад 3 тисячі».

Окрім того, директор гімназії № 48 м. Київ, народний учитель України Маріанна Босенко стала на захист освітян від критики, яка «лунає зі сторінок друкованих видань чи з телевізійних екранів».

Вона зазначила, що за хвилею негативу непомітною залишається щоденна праця, досягнення та здобутки українського учительства. Школа переживає широкомасштабне і глибинне реформування. Зрозуміло, що будь-які реформи завжди сприймаються неоднозначно, наражаючись на супротив і непорозуміння. Більше того, будь-які реформи, а в освіті особливо, не розраховані на миттєвий результат. Вони потребують часу.

«Не можу не відреагувати на звернення педагогічних працівників Львівщини до учасників Парламентських слухань. Може, хтось з вас і читав його в Інтернеті. Хто заважає створити місцеву програму розвитку освіти, доплачувати і вчителям, і молодим учителям, розробляти свої авторські, індивідуальні робочі плани та обирати підручники, як це ми робимо в Києві? Хто заважав вносити свої пропозиції під час обговорення програм, підручників? Усі документи були оприлюднені в Інтернеті на громадське обговорення. Чому саме зараз виникли ці питання… і перекреслювати роботу величезних авторських колективів: Національної академії педагогічних наук, інститутів, Міністерства освіти і науки України – ну щонайменше, неетично», - наголосила Маріанна Босенко.

Директор Інституту демографії та соціальних досліджень, академік Національної академії наук України Елла Лібанова розповіла про питання пов’язані з соціальною політикою і з тим, як співвідноситься з нею освітня політика України.

«Коли дивишся на прогноз чисельності шкільних контингентів на найближчі 10 років, ми бачимо чітке зростання абсолютно всіх груп, то начебто треба збільшувати, будувати нові школи і готувати нові педагогічні кадри. Але коли ми дивимося на мережу конкретизованих просторів, на окремі регіональні ситуації, то там зовсім по-іншому. Навіть взяти Дніпропетровськ, там буде скорочення чисельності певних груп і збільшення інших. Тому, на моє глибоке переконання, ми маємо створити систему регіональних демографічних прогнозів, без цього ми нічого з мережею путнього не зробимо», - наголосила вона.

Елла Лібанова також зазначила, що необхідно створити реєстр найкращих практик, вивчити, що зроблено в Україні, що зроблено у світі та поширити ці практики на українську спільноту.

На завершення вона сказала: «Я хочу підтвердити, що в школі, дійсно, фантастична гуманітарна ситуація. І я хочу попросити вас всіх, учителів: перестаньте сваритися на політичних чи будь-яких засадах!».

Директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН Олександр Удод у своєму виступі зупинився на формулюванні тез проекту рекомендацій Парламентських слухань.

«Хто дав право сьогодні говорити від імені Парламентських слухань, тобто всього цього загалу, про те, що стан загальної середньої освіти незадовільний – так написано в проекті рекомендацій. А що наша середня школа не здійснює випуск? Що вона не забезпечує підготовку учнів до вступу у вищі навчальні заклади? Наша середня школа перебуває сьогодні в стані динамічного реформування. І про результати можна говорити згодом, про що і говорила переважна більшість учасників Парламентських слухань. Наприклад, 1 вересня 2013 року ми почали вивчати в 5-му класі другу іноземну мову як обов'язкову. А на початку жовтня уже лунає критика, що це профанація, це не можливо. Результати ми всі взнаємо тільки через 7 років, коли діти закінчать курс середньої школи», - наголосив Олександр Удод.

На його думку, проблеми, які сьогодні звучали не є не розв'язуваними. «Головне – це фактор часу і фактор наявності відповідних ресурсів. А основа для їх розв'язання у нас є. Є головне – ми маємо Національну стратегію розвитку освіти в Україні, тобто знаємо орієнтири, як буде розвиватися наша школа. Ми маємо значний людських потенціал. Ми маємо сучасний зміст освіти. Ми маємо динамічну систему оновлення навчально-методичного забезпечення і ми маємо інтеграцію галузевої науки і освітньої практики, яка дає позитивні результати», - повідомив директор ІІТЗО.